2.3.2 Робимо важкий вибір

Рішення про те, яку кар’єру робити, який курс вивчати та чи має це навчання бути у режимі онлайн, називають важким вибором. Це не означає, що вибір обов’язково важко зробити, але вибір полягає між двома речами, які є однаково важливими для вас.

У відео нижче філософ Рут Чанг розповідає про момент, коли вона сама робила вибір між вивченням філософії та правом. Вам потрібно дивитися лише з 2:31 до 4:00, але можете переглянути все відео, якщо у вас є час.

Download this video clip.Video player: ou_futurelearn_cicp_vid_1003.mp4

Показати розшифровку | Приховати розшифровку

Transcript

[ОПЛЕСКИ]

Рут Чанг

Подумайте про важкий вибір, з яким вам доведеться зіткнутися найближчим часом. Це може бути вибір між двома кар’єрами художника та бухгалтера; або між місцями проживання у місті чи ближче до природи; або навіть між двома людьми, щоб створити сім'ю. Ти можеш одружитися з Бетті або з Лолітою. Або це може бути вибір: народжувати дітей, переезти до вас хворого батька, виховувати дитину у релігії, яку сповідує ваш партнер, але для вас ви самі не є її прихильником, чи пожертвувати свої заощадження на благодійність.

Швидше за все, важкий вибір, про який ви думали, був чимось великим, чимось важливим для вас. Важкий вибір здається приводом для душевних мук, сліз та жалкувань. Але я думаю, що ми неправильно зрозуміли важкий вибір та роль, яку він відіграє у нашому житті. Розуміння важкого вибору відкриває приховану силу, якою володіє кожен із нас.

Що дійсно ускладнює вибір, так це те, співвідношення альтернатив. У легкому виборі одна альтернатива просто краща за іншу. У важкому виборі одна альтернатива краще з цього боку, а друга - з іншого боку. І жодна з них не має значних переваг.

Ви мучитеся над тим, чи залишитися на вашій поточній роботі у велікому місті, чи тотально змінити своє життя заради складнішої роботи у сільській місцевості, тому що там у в деякому роді краще.

Не треба думати, що всі важкі вибори є великими. Припустимо, ви вирішуєте, що з’їсти на сніданок. Ви можете з’їсти пластівці з високим вмістом клітковини або шоколадний пончик. Припустимо, головне у виборі – це смак і корисність. Стосовно здоров'я краще каша, але пончик набагато смачніший.

У той самий час, жоден із них не кращий за інший загалом – і це також важкий вибір. Усвідомлення того, що незначний за масштабом вибір також може бути важким, може зробити великий важкий вибір менш громіздким. Зрештою, нам вдалося придумати, чим снідати, тож, можливо, ми будемо здатні прійняти і рішення "залишитися в місті чи виїхати на нову роботу за місто".

Ми також не повинні думати, що важкий вибір є виснажливим, тому що ми дурні. Коли я закінчила коледж, я не могла вибрати між двома кар’єрами, філософією та правом. Я дуже люблю філософію.

[СМІХ]

Є дивовижні речі, яким ви можете навчитися як філософ, і все під час зручного сидіння у кріслі. Але я походила зі скромної сім’ї іммігрантів, де моє уявлення про розкіш полягало в тому, щоб мати бутерброд зі свинячим язиком і желе в моєму шкільному ланч-боксі. Тож думка про те, щоб усе життя сидіти у кріслі, думаючи та рефлексуючи - ну, це здалося мені верхом екстравагантності та легковажності.

Тож я дістала свій жовтий блокнот. Я намалювала лінію посередині. І я з усіх сил намагався проаналізувати «за» і «проти» кожної альтернативи. Я пам’ятаю, як я уявляла собі, яким буде моє життя при виборі кожної кар’єри. Якби тільки Бог чи Netflix могли надіслати мені DVD із двома моїми можливими шляхами життя, я була б готова. Я б порівняла їх по всім можливим пунктам.

Я б подивилася, який був би кращим, і тоді вибір був би легким. Але я не отримала DVD. І оскільки я не могла зрозуміти, що краще, я зробила те, що багато хто з нас робить під час важкого вибору. Я вибрала найбезпечніший варіант. Страх бути безробітним філософом спонукав мене стати юристом. І, як я виявила, адвокатська робота не зовсім мені підходить. Це була не я.

Тепер я філософ і вивчаю важкий вибір. І я можу сказати вам, що страх перед невідомим, незважаючи на загальну мотиваційну помилку при роботі з важким вибором, базується на неправильному уявленні про нього. Помилково думати, що під час важкого вибору одна альтернатива дійсно краща за іншу.

Але ми надто обмежені, щоб знати, який саме. І оскільки ми не знаємо, який, ми можемо вибрати найменш ризикований варіант. Навіть беручи дві альтернативи поруч і прописати повну інформацію, вибір все одно може бути нелегким. Важкий вибір є виснажливим не через нас чи наше незнання. Він важкий, тому що найкращого варіанту з двох не існує.

Якщо немає найкращого варіанту, якщо терези не схиляються на користь однієї альтернативи над іншою, тоді, безперечно, альтернативи мають бути однаково цікавими. Можливо, під час важкого вибору доречним буде сказати, що людина знаходиться між однаково хорошими варіантами. Але це не може бути правильним - якщо альтернативи однаково хороші, вам слід просто кинути монету між ними. Буде помилковим думати, що ось як ви повинні вибирати між кар’єрою, місцем проживання, з ким одружитися – то монета все вирішить за вас.

Є ще одна причина думати, що важкий вибір – це не вибір між однаково хорошими варіантами. Припустимо, у вас є вибір між двома роботами. Ви можете бути інвестиційним банкіром або художником-оформлювачем. Є багато речей, які мають значення для такого вибору, наприклад, азарт від роботи, досягнення фінансової безпеки, наявність часу для створення сім’ї тощо.

Можливо, кар’єра художника ставить вас на вістрі нових форм образотворчого вираження. Можливо, банківська кар’єра поставить вас на вістрі нових форм фінансових маніпуляцій. Уявіть дві роботи, які вам подобаються, але щоб жодна не була кращою за іншу. Тепер припустімо, що ми трохи покращимо один із них.

Припустімо, що банк, намагаючись втримати вас, додає до вашої зарплати 500 доларів на місяць. Чи тепер додаткові гроші роблять банківську роботу кращою за роботу художника? Не обов'язково. Вища зарплата робить роботу у банку кращою, ніж вона була раніше. Але цього може бути недостатньо для прийняття рішення, що бути банкіром краще, ніж художником.

Але якщо покращення умов на одній з робіт не робить її ліпшою за іншу, тоді дві роботи із самого початку не могли бути однаково хорошими. Якщо ви починаєте з двох речей, які однаково непогані, і покращуєте одну з них, вона тепер має бути більш цікавою за іншу. Це не стосується варіантів у важкому виборі.

Тепер у нас є головоломка. У нас дві роботи. Жодна не краща за іншу, і вони однаково хороші. Як ми маємо вибирати? Здається, тут щось пішло не так. Можливо, сам вибір проблематичний і порівняння неможливе.

Ми не намагаємося вибирати між двома речами, які неможливо порівняти. Зрештою, ми зважуємо переваги двох варіантів роботи, а не переваги числа дев’ять і тарілки яєчні. Порівняння загальних достоїнств двох робіт — це те, що ми можемо зробити, і це ми часто робимо.

Я думаю, що загадка виникає через нерефлексивне припущення, яке ми робимо щодо цінностей. Ми мимоволі припускаємо, що такі цінності, як справедливість, краса, доброта, схожі на такі наукові величини, як довжина, маса та вага. Візьміть будь-яке порівняльне запитання, яке не стосується значення, наприклад, яка з двох валіз важча. Є лише три варіанти: вага одного більша, менша або їх вага однакова.

Такі властивості, як вага, можуть бути представлені дійсними числами – один, два, три тощо. І існує лише три можливі порівняння будь-яких двох дійсних чисел. Одне число більше, менше або дорівнює іншому. З цінностями ве інакше. Як люди, що народилися після єпохи Просвітництва, ми схильні припускати, що наукове мислення має ключ до всього важливого в нашому світі.

Але світ цінностей відрізняється від світу науки. Сутність єдиного світу можна кількісно визначити реальними числами. З речами счіту, який ми не можемо осягнути ціфрами та логікою, так не вийде. Ми не повинні припускати, що світ довжин і ваги, має таку саму структуру, як і світ того, що ми осягаємо іншим шляхом.

Якщо те, що має для нас значення (дитяче захоплення, любов, яку ви відчуваєте до свого партнера), не можна представити реальними числами, - тоді немає підстав вважати, що у виборі є лише три можливості , що одна альтернатива краща, гірша або дорівнює іншій. Нам потрібно запровадити нове, четверте відношення за межами цих матеріальних стандартів, яке описує те, що відбувається під час важкого вибору.

Я люблю говорити, що альтернативи рівні. Коли альтернативи рівні, велике значення має те, що ви виберете. Але одна альтернатива не краща за іншу. Швидше, альтернативи знаходяться в тому самому районі цінності, але водночас вони дуже різні за типом. Тому вибір важкий.

Розуміння важкого вибору таким чином відкриває про нас самих щось таке, чого ми не знали. Кожен із нас має силу створювати сенс, причини. Уявіть собі світ, у якому кожен вибір, з яким ви стикаєтесь, є легким. Тобто завжди є найкраща альтернатива. Якщо є найкраща альтернатива, то це саме те, що ви повинні вибрати, - раціональність полягає в тому, щоб робити краще, а не найгірше, тож вибирати те, для чого у вас є дійсно важливі причини.

У такому світі у нас було б більше причин носити чорні шкарпетки замість рожевих, їсти пластівці замість пончиків, жити у мегаполісі, а не на селі, одружуватися з Бетті замість Лоліти. Світ, повний лише легких варіантів вибору, поневолив би нас причинами. Спробуйте замислитись про це: безглуздо вірити, що наведені вам причини зумовлювали те, що у вас було багато причин займатися саме тими хобі, якими ви займаєтеся, жити саме в тому будинку, який у вас є зараз, працювати саме на тій роботі, яку ви робите.

Натомість ви зіткнулися з альтернативами, які були майже однакові – і це важкий вибір. Ви знайшли для себе причини вибрати це хобі, цей будинок і цю роботу. Коли альтернативи рівні, створені нами причини "мовчать", тому неможливо сказати чи робимо ми помилку.

Саме тут, у просторі важкого вибору, ми можемо застосувати нашу нормативну силу перетворювати себе на людину, для якої сільське життя є кращим від міського. Коли ми вибираємо між рівноцінними варіантами, ми можемо зробити щось справді досить видатне. Ми можемо поставити себе за рамки вибору.

Ось де я стою. Ось хто я. Я за банківську справу. Я за шоколадні пончики. Ця відповідь на важкий вибір є раціональною відповіддю. Але це не продиктовано наданими нам причинами. Швидше, це підтримується причинами, створеними нами. Коли ми створюємо для себе причини стати такою людиною, а не такою, ми всім серцем стаємо тими, ким ми є. Можна сказати, що ми самі стаємо авторами свого життя.

Тому коли ми постаємо перед важким вибором, ми не повинні битися головою об стіну, намагаючись з’ясувати, яка альтернатива краща. Кращої альтернативи немає. Замість того, щоб шукати причини там, ми повинні шукати причини тут. Ким я маю бути? Ви можете вирішити бути сільським банкіром у рожевих шкарпетках, який любить пластівці.

І я могла б вирішити бути міським художником у чорних шкарпетках, який любить пончики. Те, що ми робимо під час важкого вибору, залежить від кожного з нас. Тепер люди, які не використовують свої нормативні повноваження, приймаючи важкий вибір, нагадують перекоти-поле. Ми всі знаємо таких людей. Я "котилася" і стала юристом. Але це була не моя тема.

Дрифтери дозволяють світу написати історію свого життя. Вони запускають механізми винагороди і покарання, погладжування по голові, страх, легкість варіанту визначення того, що вони роблять. Отже, урок важкого вибору надає можливість подумати, на що ви можете поставити свою свободу волі, про те, чим ви можете бути через важкий вибір стати цією людиною.

Складні варіанти вибору не є джерелом агонії та страху, а дорогоцінною можливістю для нас відзначити те, що є особливим у індивіда, що "правильні" та неправільні" причини, які керують нашим вибором, іноді закінчуються. І саме тут, у діапазоні важкого вибору, ми маємо силу створювати причини для того, щоб стати тими особливими людьми, якими ми є. І тому важкий вибір – не прокляття, а знахідка. Дякую.

End transcript

Завантажити

 

Вам коли-небудь доводилося робити важкий вибір між двома варіантами? Це могло мати відношення до вашого особистого життя, до роботі чи під часу отримання попередньої освіти. Прикладами можуть бути такі варіанти вибіру: залишитися на постійній, але нудній роботі, або взяти тимчасову роботу, яка пропонує більше можливостей для розвитку; вивчати предмет, з яким ви вже знайомі, або предмет, який вас цікавив, але за який ви ніколи не бралися. Подумайте над такими запитаннями:

• Між якими двома варіантами було важко вибрати?
• Якими були переваги та недоліки кожного варіанту?
• Який вибір ви зробили?
• Чи можете ви сказати сьогодні, що це був правильний вибір?