Перейти до вмісту
Перейти до головного вмісту

Про цей безкоштовний курс

Завантажте цей курс

Поділитися цим безкоштовним курсом

Англійська у світі сьогодні
Англійська у світі сьогодні

Почніть цей безкоштовний курс зараз. Просто створіть обліковий запис і увійдіть. Зареєструйтеся та пройдіть курс, щоб отримати безкоштовне свідоцтво про участь або цифровий значок (якщо його передбачено).

Хто горорить англійською?? (Частина 2)

Завдання 5

Мова відіграє дуже важливу роль в ідентичності особистості, і у цьому завданні я хотів би, щоб ви поміркували над тим, яку роль житті відіграв ваш власний досвід з англійською. Яка ваша «особиста мовна історія»? Витратьте кілька хвилин на роздуми над наведеними нижче запитаннями. У подальшому обговоренні ми розглянемо витяги з добірки відповідей інших людей і те, як цей досвід з англійською мовою пов’язаний з їхньою власною ідентичністю.

  • З якими мовами чи діалектами ви стикалися у дитинстві?
  • Хто найбільше вплинув на мову, яку ви вивчали в дитинстві?
  • Як ваша освіта вплинула на ваше ставлення до мови? Чи був у вас цікавий досвід, пов’язаний із мовами під час навчання у школі, і який залишив видбиток у пам'яті?
  • Як діяльність, якою ви займалися після школи (наприклад, робота, сімейне життя, дозвілля), вплинула на ту мову, що ви використовувуєте?

Коментар

Ось коротка добірка витягів від англомовних людей з усього світу, яким ставили ці самі запитання. Перший уривок – від жінки, яка народилася та виросла в Бірмінгемі у Великобританії. Вона згадує про час після університету, і вплив на використання та сприйняття мови в цей період її життя:

Я вступила до університету в Свонсі і вперше дізналася про свій «чисто-англійський» («posh») акцент. Моя перша робота після від’їзду була на північному сході Англії, і тут мене (знову ж таки вперше) сприйняли як «людину з півдня». Ніхто не міг визначити місце мого народження за моїм акцентом. Я помітила те, що люди робили припущення щодо мого соціально-економічного походження виключно на основі мого акценту (або передбачуваної відсутності місцевого акценту) і вважали мене «середнім класом», а я себе так не сприймала. Відтоді я викладала у різних початкових школах, головним чином у Бірмінгемі, де я усвідомлюю свою відповідальність бути прикладом для вивчення мов, особливо там, де учні вперше (або відносно нещодавно) почали говорити англійською. Хоча я повернувся на батьківщину (фактично, викладаю в школі, де навчалася дитиною), люди все одно не можуть сказати, звідки я!

Другий уривок – від чоловіка, який народився та виріс у Ірані, але зараз живе в Онтаріо, Канада. Його рідна мова - фарсі. Між дитинством у Тегерані та нинішнім життям у Канаді він також провів деякий час у Великобританії:

До восьмого класу я навчався у школі, де викладали двома мовами - англійською та фарсі. Мій батько дуже хотів відправити мене до Англії для навчання. У ті часи брак місць в університетах і щорічний вступний конкурс викликали головне занепокоєння батьків. У 1978 році, незадовго до Іранської революції, я почав навчання в коледжі в Бедфорді, Англія. Моя мінімальна англійська та вивчення цього предмету допомогли мені щороку проходити матеріали курсу. Після закінчення моїх O-Levels і A-Levels (прим. системи оцінювання) я вступив до Ліверпульського університету. Я вирішив вивчати будівельну інженерію, щоб одного разу повернутися до Ірану.

Мені довелося вивчити багато професійного інженерного жаргону, як-от ‘stress’, ‘strain’, ‘fatigue’, ‘moment’, ‘shear’, ‘curvature’, etc. З моєю продвинутою на той час англійською я зміг зібрати базовий словниковий запас і без цього моє розуміння та вивчення концепцій і навчальної програми будівельних технік було б неможливим..

Після отримання ступеня магістра в 1992 році я знайшов хорошу посаду в Міжнародному інституті сейсмотехніки в Тегерані, Іран. Через 14 років видсутності я повернувся до рідної країни з поганою здатністю розмовляти та писати на фарсі на просунутому рівні. Мені знадобився майже рік, щоб вивчити та запам'ятати інженерні терміни на фарсі. Але у деяких випадках я виявив, що технічні слова були запозичені з інженерної літератури на англійській мові.

Останній уривок від жінки, яка зараз проживає у Лондоні. Тут вона пише про періоди свого життя, проведені як у місці свого народження, Тайвані, так і у Великобританії:

Я народилася в Тайбеї, Тайвань, і ми говорили у сім'ї на мисцевому діалекті китайської. Я вперше переїхала до Лондона зі своєю сім’єю у віці десяти років, і знав англійський алфавіт до літери K. Єдині два англійських слова, які мені були відомі - це «apple» і «hat», які я вимовляв більше як «epple» і «het». через більш домінуючий американський вплив на Тайвані.

Після того, як я закінчила факультет образотворчого мистецтва, я поїхала на Тайвань, щоб знову познайомитися з китайською культурою. Поки я була там, я працювала у художній галереї, школі англійської мови та двомовній газеті. Більшість моїх західних друзів були американцями. Я була шокована тим, що мене назвали британкою. Щоб працювати в мовній школі на Тайвані, мені довелося помірковано адаптувати свій акцент, щоб діти не провалили свій KK (фонетична система, яка там використовується). Мій акцент був змішаний. Я пам’ятаю, що мене помилково прийняли за австралійку, коли я розмовляв з британцем! Я ненавидів слухати місцеву американську станцію і чіплявся за Всесвітню службу Бі-Бі-Сі для підтримання своєї британської англійської.

Я вийшла заміж за американця, а потім повернулася до Великобританії. Я знайшла роботу в університетській бібліотеці в Східному Лондоні. Вперше в житті я захопилася різними акцентами, з якими стикалася. Деякі з моїх колег мають горде, Іст-Ендське, робітниче походження, деякі з Ессекса, деякі з Мідлендсу, Півночі, з Шотландії, з Італії, Болгарії, Кенії... Ось вам мультикультурна Британія! Не кажучи вже про нові сленги, якими користуються колеги, молодші за мене на десять років, або іноземні студенти з усього світу, з якими ми стикаємося!

Фігура 5 Багатомовна картина Лондона: Китайський квартал і район Брік Лейн